Як показує вітчизняний та загальносвітовий досвід експлуатації аспіраційного обладнання в зерновій промисловості, нині існує низка певних проблем та недоліків у їх використанні.

До них можна віднести:

• невисока надійність;
• підвищена енергоємність;
• небезпечний рівень шуму під час роботи;
• забруднення викидами пилу довкілля.

Проектування систем аспірації або знепилення, які будуть позбавлені подібних недоліків, у деяких випадках просто неможливі через недосконалість чинних нормативно-технічних документів. Крім того, одним із супутніх факторів є банальна відсутність надійного, продуктивного та якісного обладнання для аспірації.

Прямі причини

Усі існуючі вітчизняні аспіраційні установки створювалися відповідно до наукових досліджень процесів виведення пилу, які проводилися ще у вісімдесятих роках минулого століття. Основна «проблема» полягає в тому, що всі розрахунки проводилися для ліній з максимальною продуктивністю до 200 тонн на годину.

Сьогодні обладнання елеваторів може мати продуктивність до 1500 тонн на годину, що робить старі системи аспірації малонадійними та малоефективними. Їхня енергоефективність не відповідає сучасним вимогам промисловості, а вартість обслуговування досить велика через постійні поломки та простої.

Варто зазначити, що багатьма проектними організаціями робилися певні спроби створення аспіраційних систем відповідно до нових умов роботи. Однак, не використовуючи підтверджені наукові дані та дослідження, не враховуючи аеродинамічні характеристики пилеутворювального обладнання, не застосовуючи робочих математичних моделей, досягти бажаного результату в більшості ситуацій не виходило.